На Главную

ГДЗ: Английский язык       Алгебра       Геометрия       Физика       Химия       Русский язык       Немецкий язык

Подготовка к экзаменам (ЕГЭ)       Программы и пособия       Краткое содержание       Онлайн учебники
Шпаргалки       Рефераты       Сочинения       Энциклопедии       Топики с переводами

Канал о жизни дикой лисы в 

домашних условиях.

Все темы:"Рефераты по Математике"


Численные методы .

           УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГАУССА.

           Раніш було показано, що метод Гаусса перетворює вихідну  систему
      рівнянь
                                                              (1)
      до еквівалентної системи
           ,                                                  (2)
      де С- верхня трикутна  матриця  з  одиницями  на  головнїй  діагоналі.
      З’ясуємо тепер, як зв’язанi між собою вектори правих частин f та y.
            Раніш ми переконалися, що праві частини системи (2) обчислюються
      за формулами
           
            ,
      З цих співвідношень можна послідовно одержати
           
             ,                                 (3)
      де  -числові коефіцієнти, причому .
      Співвідношення (3) можна записати у матричному вигляді
                  ,                                           (4)
      де B -нижня трикутна матриця з елементами  на головній діагоналі.
           Нагадаємо, що головне припущення при формуліровці методу  Гаусса
      полягало у тому, що усі   Тому  на  діагоналі  матриці  В  стоять
      ненульові елементи, , тобто В має обернену, a . Підставляючи
      останнє у (2), приходимо до рівняння
            
      звідки
            .                                                     (5)
           Порівнюючи (5)  з рівнянням (1), приходимо до  висновку,  що  як
      наслідок застосування  методу  Гаусса  одержане  розкладання  вихідної
      матриці  А у добуток A=BC , де В- нижня трикутна матриця з ненульовими
      елементами  на  головній  діагоналі,  С-верхня  трикутна   матриця   з
      одиничною головною діагоналлю.
           Зараз можно тлумачити метод Гаусса  таким  чином.  Нехай  задано
      матрицю A і вектор f. Спочатку утворюється розклад А  у  добуток  двох
      трикутних матриць . Далі  послідовно  розв’язуються  дві  системи
      рівнянь
                                                          (6)
                                                               (7)
      з трикутними матрицями, звідки і одержується шуканий вектор x. Розклад
      А=ВС відповідає прямій ході методу Гаусса, а розв’язання системи  (6)-
      (7)-  зворотній ході.  Зауважимо,  що  у  наведеному  раніш  алгоритмі
      розклад A=BC та розв’язання системи (6) провадиться одночасно.
           Водночас з сказаного можна зробити наступний висновок. Тому що
           ,
      то  метод  Гаусса  дозволяє  одночасно  з  ров’язаннням  системи   (1)
      обчислити визначник матриці А  простим  множенням  ведучих  елементів.
      Коли ж задачею є просто обчислення визначника  матриці,  то  це  можна
      зробити методом Гаусса, при цьому немає необхідності обчислювати праві
      частини перетворюємих рівнянь.
           Далі, додержуючись стандартних позначень, нижні трикутні матриці
      будемо позначати  L  (від  англійського   lower-  нижній),  та  верхні
      трикутні - літерою U  (від англійського upper-верхній).
           Позначимо через  -кутовий мінор порядку j матриці А, тобто
            .
           Теоретичне обгрунтування можливості розкладу матриці  у  добуток
      двох трикутних матриць містить наступна теорема.

           Теорема про LU- розклад.  Нехай  усі  кутові  мінори  матриці  А
      відмінні від нуля, . Тоді матрицю А можна подати єдиним  чином  у
      вигляді добутка
           А=LU                                                           ,
           (8)
      де L- нижня трикутна матриця з ненульовими діагональними елементами  і
      U   -верхня трикутна матриця з одиничною головною діагоналлю.

             Доведення.  Доведемо  сформульоване  твердження  спочатку   для
      матриць другого порядку. Будемо шукати розклад матриці
            
      у вигляді
            ,
      де - невідомі досі числа. Для відшукання цих чисел маємо  систему
      рівнянь:
            ,
      яка має єдиний розвязок
            .
            За припущенням  теореми , тобто  елементи    та  
      відмінні від нуля.
           Подальше  доведення  проведемо  методом  математичної  індукції.
      Нехай твердження вірне для матриць порядку    доведемо,  що  воно
      вірне і для матриць порядку к.
           Подамо матрицю А порядку К у вигляді
                                              (9)
      та позначимо
            ;         ,

           .
      Згідно з умовами теореми  і тоді за припущеннями індукції існує
      розклад матриці ;
                 
      де  -відповідно  нижня і верхня трикутні  матриці,  що  володіють
      вказаними у теоремі  властивостями. Будемо шукати розклад матриці  (9)
      у вигляді
      ,                                                 (10)
      де - невідомі досі вектори.
           Помножимо матриці в правій частині рівняння (10) і, враховуючи
      (9), приходимо до системи рівнянь
           ;                                            (11)
           ;                                            (12)
           ;                                       (13)
           З припущенння індукції виходить існування матриць ;.
      Тому з (11) і (12) одержуємо
           ; 
      і,далі, з (13)
            .
      Таким чином,-розклад матриці А існує. З розкладу (10) виходить,
      що
            .
      За умовами теореми , а за припущеннями  індукції  ,  і  тому
      . Тим самим індукція завершена  і  доведена  можливість  шуканого
      розкладу.
           Доведемо тепер, що такий розклад єдиний. Припустимо, що матрицю
      А можна розкласти двома способами
            .
           Тоді  i  .                  (14)
           Матриця у лівій частині рівняння (14) є верхньою трикутною, а в
      правій частині - нижньою трикутною. Така рівність можлива лише у
      випадку. якщо матриці  і  діагональні. Але на діагоналі
      матриці  (а тому і матриці ) стоять одиниці, отже ці матриці
      одиничні
            .
      Звідси  одержуємо  ;  ,тобто  розклад  (8)  єдиний.  Теорема
      повністю доведена.
           Зауважимо, що коли хоча б  один  з  углових  мінорів  матриці  А
      дорівнював нулеві, то вказаний  - розклад  неможливий.  Це  легко
      побачити на прикладі матриць другого порядку.
           Висновок. Метод Гаусса можливо використовувати тоді, та й лише
      тоді, коли усі кутові мінори матриці А відмінні від нуля.
           Було показано, що метод Гаусса приводить  до  розкладу  вихідної
      матриці у добуток двох трикутних. Більш детально описати структуру цих
      трикутних  матриць  можливо  за  допомогою  так  званих   елементарних
      трикутних матриць.
           Матриця    називається   елементарною   нижньою   трикутною
      матрицею, якщо вона має вигляд
            .
           У  матриці    усі   елементи   головної   діагоналі   окрім
      дорівнюють одиниці. З решти елементів відмінними від нуля  можуть
      бути лише елементи -го стовпчика,  що  розташовані  нижче  .
      Оберненою до  є елементарна нижня трикутна матриця
            .
           Розглянемо спочатку для наочності систему , що  складається
      з трьох рівнянь:
            ,
            ,                          (15)
            .
           Після першого кроку виключення  за  методом  Гаусса  перетворена
      система приймає вигляд
           ,
           ,     (16)
            .
           Звідси видно,  що  матриця    системи  (16)  одержується  з
      вихідної матриці А шляхом множення А зліва на елементарну матрицю
                                       (17)
           так, що .При цьому систему (16) можна записати у вигляді
            .
           Матрицю (17) будемо називати елементарною трикутною матрицею, що
      відповідає першому кроку виключення методу Гаусса.
           Перепишемо систему (16) у вигляді
            ,
                  ,                                (18)
                  .
      Здійснимо другий крок методу Гаусса, тобто виключимо невідому   з
      останнього рівняння.
      Тоді одержимо систему вигляду

            ,
                      ,                                 (19)
                           .

      Можна переконатися,що перехід від (18) до  (19)  здійснюється  завдяки
      множення системи (18) на елементарну трикутну матрицю
            .                          (20)
      Таким чином,після другого кроку виключення приходимо до системи
           ,                                         (21)
      де матриці  і  означені згідно (17), (20).
           Нарешті, перемножаючи (21) на матрицю
           
      одержимо систему
            ,                                (22)
      матриця якої  є верхньою трикутною матрицею з одиничною  головною
      діагоналлю.
           Звідки виходить, зокрема, що  A=LU,  де    -нижня  трикутна
      матриця.
      Таким  чином,    -розклад  матриці  А   може  бути  одержаний  за
      допомогою елементарних трикутних матриць: спочатку  будуються  матриці
       та обчислюється , а потім відшукується .Відзначимо, що
      матриці  мають простий вигляд
           ; ; ;
            .
      причому  на  діагоналі  матриці  містяться  ведучі   елементи   методу
      виключення.
           Запис методу  Гаусса  у  вигляді  (22)  детально  описує  процес
      виключення.
           Усе згадане раніш переноситься без винятку  на  системи  рівнянь
      довільного порядку (2).
           Процес виключення можна записати формулою
            ,                     (23)
      де елементарна нижня трикутна матриця  на к-му  кроці  виключення
      має вигляд
            .
           Матриця  здійснює виключення невідомого  з  рівнянь  з
      номерами к+1, к+2, ... ,m.
           Матриці  існують і мають вигляд
            .

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14